Офсетна

Олівер Маркс щойно вийшов з в’язниці, відсидівши там десять років за вбивство одного з найближчих своїх друзів. Убивство, якого він, можливо, і не скоював. Його зустрічає детектив Колборн, який і запроторив Олівера до тюрми. Він іде на пенсію, але перед тим хоче дізнатися, що ж насправді сталося десять років тому.

Ще вивчаючи Шекспіра в академії, Олівер зауважив: його талановиті однокурсники грають ті самі ролі що на сцені, що в житті — лиходій, герой, тиран, спокусниця, — а сам він зазвичай залишався другорядним персонажем чужої постановки. Але одного разу викладачі змушують студентів помінятися ролями, й ось уже добродушне суперництво перетворюється на потворні сутички, а сюжет театральних п’єс утілюється в життя.

Зрештою стається трагедія: одного із семи друзів знаходять мертвим. А перед іншими постає найскладніша акторська задача всього їхнього життя: переконати поліцію і себе самих у власній невинності.

Данте вміє плавати, Арі — ні. Данте впевнений у собі, уміє висловлювати власні думки й не боїться цього робити. Арі важко добирати слова, а ще його роздирає невпевненість у собі. Данте багато думає про поезію і живопис. Арі багато думає про старшого брата, який сидить. Здавалося б, Данте з його унікальним баченням цього світу — останній серед тих, хто міг би пробити стіну, яку вимурував довкола себе Арі.

Проте їхні стежки випадково перетинаються, а потім і переплітаються. Хлопці разом читають, міркують уголос, мріють, сміються. Вчать один одного нових слів і починають переосмислювати буття. А ще разом вони з’ясовують, що всесвіт — величезна й складна штука.

Майстер художнього слова, прозаїк Бенджамін Аліре Саенс проникливо змальовує історію двох хлопців на шляху дорослішання та пізнання самих себе. Події книжки відбуваються наприкінці 80-х в Ель-Пасо, штат Техас, неподалік кордону США й Мексики.