«Зулейха открывает глаза»
Адже колись фраза «посилання Сибір» багатьом була рівносильна слову «смерть». Почувши цей страшний вирок, люди подумки прощалися зі своїм життям. Вони знали, що більше ніколи не побачать своїх рідних земель, і, мабуть, морози і важка робота принесуть їм довгу і болісну смерть.
Саме цим страхом найбільше запам’ятався 1930 рік багатьом нашим предкам – адже це рік посилань, репресій, переселень. Книга «Зулейха открывает глаза» молодої казанської письменниці розповідає про цей страшний час, про людей, яким довелося відмовитися від своїх життів та перебратися на далекі береги Ангари.
Одна справа – боротися з суворою природою та жорстокою тайгою, інша справа – протистояти жорстокому державному ладу, не маючи при собі жодної гідної можливості захиститися і навіть не маючи права на життя.
