Шарлотта
Музика жила і розквітала в моєму серці, виливаючись у досконалу гармонію, сповнену любов’ю. До того часу, що трапилося, не розділило моє життя на минуле і сьогодення.
Минуле було світлом, коханням та музикою. Сьогодення стало темрявою, холодом і тишею. І тепер я безпорадно падаю, дивлячись на землю, що наближається.
Ной
Адреналін був моїм паливом. А я – спортсменом-екстремалом. Поки що черговий стрибок зі скелі не обернувся крахом. І моїм супутником раз і назавжди стала непроглядна темрява.
Тепер щоночі мені сниться кошмар: білий сніг і блакитне небо, золоті переливи заходу сонця і смарагдова вода. Все те, що я ніколи не побачу.
