“Дорога из Освенцима”
Силці було лише шістнадцять років, коли вона потрапила до концентраційного табору Освенцім-Біркенау у 1942 році. Краса дівчини привертає увагу старших офіцерів табору, і Силку насильно відокремлюють від інших ув’язнених жінок. Вона швидко дізнається, що влада навіть небажана дорівнює виживанню.
Війна закінчена. Табір звільнено. Однак Силку звинувачують у шпигунстві та в тому, що вона спала з ворогом, і відправляють у Воркутинський табір.
І тут Силко щодня стикається зі смертю, терором та насильством. Але їй щастить: добрий лікар бере дівчину під своє крило і починає учити її на медсестру. У прагненні вижити дівчина виявляє силу волі, про яку і не підозрювала. Вона починає невпевнено зав’язувати дружні стосунки у цій суворій, новій реальності і з подивом розуміє, що, незважаючи на все, що з нею сталося, у її серці є місце для кохання.
