Чумний острів
Ґетеборг, 1925 рік. З каламутних вод річки Севеон виловлюють труп добре одягненого чоловіка. Тонка, але глибока кривава рана, що сяє під шовковим шарфом на його шиї, не залишає сумнівів: чоловіка задушили. Задушили дуже жорстоким та екзотичним способом – гарротою, іспанським знаряддям страти, що стискує шию тонкою залізною струною…
Кілька років тому у Швеції вже відбулася ціла серія таких вбивств. Тоді злочинця схопили, визнали неосудним, і зараз він – єдиний ув’язнений на віддаленому острові, прозваному Чумним. До речі, на тому самому острові, де народився і виріс задушений чоловік… А нещодавно знаменитий шведський письменник в деталях описав таке саме вбивство у своєму романі. І він теж психічно хворий і перебуває під цілодобовим наглядом… на Чумному острові. Невже ув’язнений злочинець і модний письменник – це та сама людина? Старший констебль поліції Нільс Гуннарссон пливе на острів – і знаходить божевільного сидільця там, де йому й належить бути: в ізольованій камері під сімома замками…
