“Скляний замок. Мемуари”
Від читання цієї книги годі відірватися — розгорнувши її на першій сторінці, ви незчуєтеся, як перегорнете останню. Неймовірна історія життя однієї родини, в якій виховувалося четверо дітей, стає ще більше вражаючою від усвідомлення того, що всі описані події — реальні.
Джаннетт щиро й відверто розповідає про подробиці свого дитинства, не соромлячись ані «дивних» на думку більшості батьків, ані труднощів і страхів, які їй довелося пережити. Майстерно описані деталі й жваві діалоги створюють яскраву картинку, на якій герої оповіді оживають. Не дивно, що книга стала бестселером вже за кілька тижнів, авторку почали запрошувати на телешоу й інтерв’ю, а згодом за книгою було знято однойменний фільм.
«Скляний замок» — чудова історія про стійкість і спокуту, а також відверта розповідь про сім’ю, одночасно глибоко дисфункціональну й надзвичайно яскраву. Коли був тверезим, блискучий і харизматичний батько Джаннетт захоплював уяву своїх дітей, навчав їх фізики, геології, історії й того, як безстрашно сприймати життя. Але коли він пив, починав брехати й руйнувати їхні життя. Мати була вільною духом мисткинею, яка ненавиділа ідею домашнього життя і не хотіла нести відповідальність за сім’ю. Діти Воллсів навчилися піклуватися про себе самотужки. Вони знаходили їжу, одягали й захищали одне одного, і врешті-решт фізично вибралися з проблемної родини, хоча ментально залишилися пов’язаними зі своїми незвичайними, але люблячими батьками
