Сонце опівночі
“Сонце опівночі” – це історія “Сутінків”, розказана Едвардом Калленом. Белла Свон приїжджає в похмурий та дощовий Форкс, зустрічає у школі незнайомця – неймовірно гарного хлопця, який дивиться на неї з ненавистю, а потім із цікавістю.
Що ж відчуває Едвард Каллен? Спочатку він вражений і засмучений тим, що не може читати думки Белли, а потім практично втрачає самовладання від її шалено привабливого аромату. Для Едварда цей день у сто разів більш напружений і сповнений переживань, ніж для Белли.