Офсетная
Який чудесний світ новий (тверда обкладинка)
Утопічне майбутнє — це світ, у якому люди перебувають під пильним контролем. Суспільство поділене на касти, кожна з яких відіграє свою роль. Усі повинні насолоджуватися установленим ладом і служити «загальному благу», а насправді — панівному режиму. Кожен, хто не хоче жити в «злагодженому» суспільстві — дикун і, відповідно, ворог.
Люби своє тіло. Лікуємо психосоматичні недуги
Відверто та просто Ліз Бурбо розкриває всі таємниці метафізики, психосоматики й секрети того, як наше тіло сигналізує, що ми зійшли зі шляху щастя, любові й гармонії. У комплексі з методами традиційної медицини поради від Ліз Бурбо допоможуть зрозуміти, чому фізичний стан залежить від наших думок, як налагодити гармонійний зв’язок усередині себе та стати найліпшим другом і цілителем для свого тіла.
Найкоротша історія часу
Стівена Гокінґа називають сучасним Енштейном за наукові праці з космології та теоретичної фізики. Професор Кембриджського університету й геніальний учений, він, як ніхто інший, багато зробив для популяризації сучасної науки. Разом з американським фізиком і математиком Леонардом Млодіновим створив "Найкоротшу історія часу", що вперше побачила світ 1988 року й чотири роки поспіль була в списку бестселерів лондонської The Sunday Times. За наступні 20 років книжка була видана 10 мільйонами примірників, перекладена 35 мовами, переписана в дусі нових відкриттів і ще сьогодні здобуває собі все нових і нових захоплених читачів.
Людство зібрало силу-силенну знань про космос, за допомогою надшвидких комп’ютерів і надпотужних телескопів побачило народження та смерть далеких зірок. Але коли народився сам Усесвіт? Яка природа часу та чи існував він до Великого вибуху? Чи можливий його зворотний біг і чи такі вже фантастичні мрії про подорожі в часі?
Пояснити суть найскладніших наукових теорій зрозумілою мовою за допомогою єдиної формули —задача, підвладна лише Стівенові Гокінґу. Та головне запитання він лишає відкритим…
Вигоряння. Стратегія боротьби з виснаженням
Робочі проєкти волають на роботі, а вдома — кличе купа немитого посуду та дитяча «домашка». Рахунки за комуналку самі себе не оплатять, звіт сам себе теж писати не хоче. А в тебе на все про все тільки дві руки і ті без манікюру, на який теж не вистачає ані часу, ані сил. Бо ти — вигоріла.
Як набридли одні й ті самі поради: займайтеся спортом, пийте овочеві смузі, будьте до себе милосердними, розфарбовуйте книжки, приймайте пахучі ванни, висловлюйте подяку... Тобі кажуть: «Ти маєш бути схожою на жінку з Instagram, із сяючою посмішкою, доглянутим волоссям, стаканчиком кави в руках та сповненої енергії». Досить цих патріархальних меж. Ми проти відірваних від реальності стереотипних порад для «щасливої жінки». І поки інші пані вперто прагнуть «мати все», ми навчимо тебе цінувати та любити те, що вже має кожна з нас, — себе: красиву, усміхнену та неповторну жінку.
Тіні забутих предків
Родини Палійчуків і Гутенюків здавна ворогували. І чи то так сплелася доля, мов тонкі та плутані гірські стежки, чи то бавилися давні лісові духи, але малий Іван Палійчук закохався в Марічку, двадцяту дитину в родині Гутенюків. Ще тоді, під час їхньої першої зустрічі, щось знали карпатські зорі, щось відчувала сумна та тужлива музика флояри. Віщували долю двох закоханих, чиєму коханню судилося стати вічним. Та чи щасливим?..
